Величезний штраф буде загрожувати підприємцям за недопуск інспекторів, які прийшли перевірити інформацію про неоформлених працівників.

Влада вирішила окреслити повноваження і правила роботи Держінспекції праці, які, досі були недостатньо визначеними на рівні законодавства.

При цьому повноваження, які інспекції хочуть надати, вийшли дуже широкими.

Якими повноваженнями наділять перевіряючих

Згідно з пропозицією Мінекономіки, інспектори отримають можливість безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-який час доби відвідувати робочі місця на підприємствах з метою ревізії умов праці та виявлення можливих порушень:

• неоформлених працівників;
• тих, хто влаштований на півставки, але виконує роботу в повному обсязі, і т.д.

Штрафи за порушення, тим часом, також пропонується підвищити - при цьому вони передбачені і за створення перешкод з метою недопуску перевіряючих (які можуть прийти "в будь-який час дня і ночі") в будівлю, де використовується наймана праця.

Якщо метою зірваного візиту було перевірити інформацію про неоформлену зайнятість, то санкція виростає до 50 мінімальних зарплат (виходячи з її нинішнього рівня в 6 тис. грн, це - 300 тис. Грн).

Задача цієї ініціативи - побороти "тіньову" зайнятість. Юристи, зі свого боку, згодні, що її рівень в Україні високий, а порушення необхідно усувати.

Але разом з цим можливість приходити в будь-який час доби деяким з них здається надмірною.

Сервісна функція цілодобово

Документом запроваджуються не тільки приватні нововведення, але в цілому оновлюється правова база діяльності трудової інспекції.

Наприклад, інспектори отримають нові професійні категорії (з'являться інспектори праці 1 і 2 категорій, старші, провідні та головний інспектори), від яких буде залежати і оклад.

Мінімальний рівень оплати праці, без урахування надбавок за вислугу років та ін., що не має категорії інспектора складе 2 мінзарплати (12 тис. грн). При отриманні ним 1 категорії - надбавка на 15%, а 2-й - на 25%.

Старший інспектор зможе заробити не менше 18 тис. грн / міс. при нинішньому рівні мінзарплати (50% від мінімального окладу), ведучий - 21 тис. грн (75%), а головний інспектор праці отримає 100% надбавки до посадового окладу - тобто не менше 24 тис. грн.

Змінюється і позиціонування інспекції в публічній площині: нині наглядовий і каральний орган, за задумом авторів проекту, має здобути "сервісну" функцію.

Одним із завдань Держінспекції встановлюється інформування працівників та представників підприємств, на якому йде перевірка, про "найбільш ефективні методи дотримання законодавства про працю", надання технічної інформації та рекомендацій - в тому числі в частині забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

З іншого боку, одна з ключових цілей даного акту - зниження рівня тіньової зайнятості. Сьогодні, згідно із зазначеними в пояснювальній записці до законопроекту даними Інституту економіки та прогнозування, 4,7 млн ​​українців отримують неофіційний дохід - це 26,5% працюючого населення.

Тому законодавці вирішили розширити функціонал Держпраці.

Крім того, що перевіряючі зможуть в будь-який час доби, без попереднього повідомлення, відвідувати "будь-які робочі місця (зони), але також і проходити в будь-які виробничі, службові та адміністративні приміщення, де використовується наймана праця".

Виїзд інспекторів на місце зможе бути здійснений тільки за умови попередньої реєстрації самої перевірки, яка повинна буде тривати не більше 10 робочих днів. Однак про початок інспекції повідомляти підприємців держорган не зобов'язаний.

Серед іншого, інспектори також зможуть:

• приходити в денний час в нежитлові будівлі, приміщення, споруди та інші об'єкти, місця, в яких знаходяться фізособи, щодо яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов'язки, або до них застосовується примусова праця;
• отримувати і робити копії оригіналів актів, що стосуються прав працівників підприємства, колективних або трудових договорів, а також документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. А ось вилучати оригінали фінансово-господарських документів, бухгалтерію і комп'ютери забороняється - як і поширювати отриману конфіденційну інформацію навіть після звільнення;
• відбирати зразки матеріалів або речовин, які обробляються на підприємстві;
• проводити фото- і відеозйомку;
• залучати правоохоронців для припинення незаконних дій на об'єкті або в разі наданого протидії при проведенні інспекції.

У разі виявлення тих чи інших недоліків інспектори можуть видати припис щодо їх усунення і скласти протокол про адміністративні порушення, а згодом - оштрафувати роботодавця.

На скільки пропонують збільшити штрафи:

• 10 "мінімалок" спишуть (зараз - 60 000 грн) з юросіб і "ФОПів-єдинників" 1-3 груп (зараз караються тільки попередженням) за кожного співробітника, допущеного до роботи без оформлення трудового договору, за оформлення його на неповний робочий час при фактично більш тривалій роботі, за виплату зарплати без нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування;
• на 15 "мінімалок" (90 000 грн) будуть оштрафовані підприємці, які зареєстровані не як юрособи або ФОП 1-3 груп;
• 30 "мінімалок" (180 000 грн), штрафу передбачено за те саме порушення, вчинене повторно протягом року з дня виявлення першого випадку;
• в 3 мінзарплати (18 000 грн) карається порушення норм законодавства щодо надання відпусток, а також пільг і гарантій працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ";
• в п'ятикратному розмірі мінімальної зарплати (30 000 грн) випишуть штраф за прострочення виплати зарплатної винагороди на більш ніж місяць, виплату її не в повному розмірі;
• фінансове покарання в розмірі п'яти "мінімалок" передбачено і за створення перешкод до проведення перевірки - за відмову допустити інспекторів в приміщення, не призначення уповноваженої особи при відсутності керівника та ненадання документів на письмову вимогу ревізорів;
• якщо все це сталося під час проведення інспекції, мета якої - виявити неоформленную зайнятість в тому чи іншому вигляді, то розмір штрафу збільшується до 50 мінзарплати (300 тис. грн).

Хитрують і називають перевірку "візитом"

Перевірки Держпраці фактично проходять позапланово і зараз, зауважив адвокат, керуючий партнер ЮК "Альянс Правових Сил" Віталій Собкович.

Однак, як в свою чергу вказує адвокат, старший партнер АО "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, прихід інспекторів без попереднього повідомлення про початок перевірки щодо підприємства не допустимо, а самі службовці, маючи можливість відвідувати об'єкт в будь-який час доби, будуть піддаватися істотним ризикам.

"Мало за кого їх можуть прийняти співробітники підприємства. Може, подумають, що це рейдери - ще, не дай бог, калічать", - зробив невтішне припущення Кравець.

Відзначимо, що для початку ревізії інспектор зобов'язаний, як зазначено в проекті закону, представитися і пред'явити посвідчення.

Зараз без попереднього повідомлення проводити перевірки забороняється законом "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Але у інспекторів залишається така можливість завдяки тому, що законопроект не розглядає їх дії як перевірку, називаючи процедуру "інспекційним візитом (відвідуванням)", вказує керуючий партнер ЮК "Наказ" Філіп Орлов.

Під виглядом перевірки можуть прийти рейдери

Адвокат Іван Ліберман вважає, що в разі збереження в законопроекті норми про можливість приходу держорганів на підприємство в будь-який час, під їх виглядом бізнес почнуть турбувати і справжні рейдери.

"Допускаю, що можуть бути ситуації, коли під виглядом інспекторів до великих компаній і фірм фактично можуть приходити зловмисники, які, наприклад, будуть намагатися заволодіти майном підприємця, або рейдери, які будуть намагатися отримати доступ до її печаток, цінних паперів, векселів та т.д. ", - вважає Ліберман.

В ідеалі, говорить адвокат, перевірка повинна бути розпочата лише з серйозного приводу - інспектори повинні отримати офіційні звернення хоча б з мінімальними доказами наявності порушень.

"Інспекція не повинна працювати, як це часто практикується, по "анонімному". Я вважаю, що заявник повинен ще й попередньо бути опитаний, і тільки після надання ним доказів інспектори повинні виїжджати на місця", - упевнений Ліберман.

Втім, документ авторства Мінекономіки окремо прописує виключний перелік підстав для початку ревізії, обумовлюючи, що вона може проходити лише щодо з'ясування отриманої інформації.

Тобто, якщо в Держінспекцію надійшли повідомлення про затримку з виплатою зарплат, то саме це вони і повинні розслідувати. Виняток - перевірка неоформленої зайнятості, яка проводиться в будь-якому випадку, незалежно від першочергової мети візиту.

Доноси нікуди не дінуться

Законопроект, в той же час, не ліквідує можливість початку перевірки внаслідок анонімних повідомлень - але також лише відносно перевірок "тіньової" зайнятості.

Згідно з текстом, рішення про початок інспекції з цього приводу може прийняти головний інспектор на підставі аналізу інформації, доступ до якої не обмежений законодавством.

В інших випадках перевірка може бути розпочата:

• за заявою фізичної особи про порушення його трудових прав;
• за рішенням головного інспектора, який отримав і проаналізував "обгрунтовану" інформацію від профспілки, права члена якого були порушені;
• за рішенням суду;
• за заявою влади - прем'єр-міністра, народного депутата, уповноваженого ВР з прав людини;
• в разі невиконання попереднього розпорядження;
• за заявою самого підприємства.

Як вважає Філіп Орлов, чіткість цих та інших формулювань щодо обмеження повноважень Держпраці - навіть якщо місцями вони здаються надмірними - найбільш позитивна риса документа.

Проект конкретизує не тільки це, але і прописує порядок проведення інспекції, дає законодавче тлумачення для оцінки даних, отриманих в ході візиту, і встановлює норми до них - зараз цього всього немає, що і створює грунт для корупційних зловживань.

"Перевірки і так існують на даний момент, але їх порядок проведення, підстави і рамки поки недостатньо окреслені законодавством. Зміни якраз містять ці рамки, чіткі повноваження, підстави для інспекційних візитів та іншу конкретику. Ретельне уточнення цих можливих рамок дій перевіряючого органу зменшує можливості для корупції ", - зробив висновок Орлов.

При цьому всьому, вважає Віталій Собкович, головної цілі законодавців - знизити "тіньову" зайнятість - документ може не наблизити через відсутність рішень однією з ключових проблем в цій частині - працевлаштування працівників як ФОП.

З іншого боку, і встановити інші порушення, такі як оформлення працівника на півставки при повному дні завантаження, інспекторам буде складно навіть в разі прийняття законопроекту - адже дізнатися, наприклад, скільки часу він працює в реальності, достовірно можна тільки безпосередньо від нього.