Для цього Кабінет міністрів запропонував запровадити особливу форму трудового договору — з нефіксованим робочим часом. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні: ініціативу підтримали 327 депутатів.

У пояснювальній записці до законопроєкту № 5161 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» говориться, що використання трудового договору з нефіксованим робочим часом посилює мобільність працівника, дає більшу свободу вибору в реалізації права на працю.

Окрім того, документ створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрилансерів, які надають перевагу короткостроковим проєктам та не обмежуються виконанням робіт в одного ​замовника.

По суті, це альтернатива договорам цивільноправового характеру. Відтепер фрилансер зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і водночас матиме базові соціальні гарантії: лікарняні, відпустка, достатній рівень заробітної ​плати.

Основні умови трудового договору з нефіксованими робочими годинами такі:

  1. Працівник зобов’язаний виконувати роботу тільки тоді, коли замовник (власник або уповноважений ним орган) доступної роботи її надав. Проте без гарантій, що вона надаватиметься постійно.
  2. Обсяг роботи, потребу і час залучення працівника замовник визначатиме сам та погоджуватиме з фрилансером. При цьому потрібно дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та відпочинку. Мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця становить 32 години.
  3. Один замовник може укласти таких договорів не більш як 10% від загальної кількості трудових договорів. Така умова має захищати працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця.
  4. Заробітна плата виплачується фрилансеру за фактично відпрацьований час.
  5. Роботодавець не має права забороняти чи створювати перешкоди фрилансерові виконувати роботу за іншим трудовим договором в іншого ​роботодавця.

Зараз документ готується на друге читання.

 

Джерело: work.ua