Динаміка зростання кількості працевлаштованих іноземців останніх років зумовлена тим, що з 2017 року законодавець спростив порядок отримання дозволу на застосування праці. Оскільки воно є основою отримання виду на тимчасове проживання - цю опцію почали активно використовувати іноземці, які не мають інших підстав для легалізації.
Така ситуація виправдана, оскільки інших підстав (без залучення благодійних, волонтерських, релігійних організацій тощо, висновків "шлюбу" та інших "хитрощів") для отримання документа законодавець іноземцю не надає. Придбання нерезидентом квартири в Україні досі не є підставою для отримання посвідки на проживання (навіть тимчасової) для того, щоб вільно користуватися цим майном.
Для отримання дозволу на працевлаштування іноземець створює компанію та може отримувати офіційний прибуток в Україні. Він сплачує великий збір за видачу дозволу на застосування праці (за дозвіл на 3 роки сьогодні - 13 620 грн.); а надалі - податки за працівників та з доходу від діяльності компанії.
Наразі законодавець планує "змінити правила гри" у сфері видачі дозволів на працевлаштування іноземців, оскільки до порядку денного Верховної Ради включено законопроект, за яким пропонується :
- анулювати поняття "особливих категорій" іноземців та вимогу про "мінімальну заробітну плату" (10 і 5 хв/зп на місяць);
- підвищити розмір плати за дозвіл та змінити порядок його оплати;
- надати можливість студентам-іноземцям офіційно працювати на підставі дозволу, який роботодавець зможе отримати безкоштовно.
Ще одна тенденція останніх років - політика "турботи" законодавця про IT-фахівців. Нині для них існують такі варіанти легалізації:
- одержання дозволу на працевлаштування як "особлива" категорія іноземців (без виплати 10 хв/зп);
- отримання дозволу на імміграцію як висококваліфікований фахівець, яких потребує економіка України (після його отримання працевлаштуватися можна без дозволу);
- надання послуг/працевлаштування за гіг-контрактами без обов'язкового отримання дозволу.
Остання опція з'явилася з серпня 2021 року у рамках реалізації проекту Дія.City – спеціального правового режиму для IT-індустрії, метою якого є створення в Україні найпотужнішого ІТ-хабу у Центральній та Східній Європі.
Залучати фахівців з гіг-контрактів можуть резиденти Дія.City - юридичні особи, які відповідають встановленим критеріям та реалізують діяльність за певними напрямками у digital-сфері. Для працевлаштування іноземця у такому разі дозвіл отримувати не обов'язково.
Після отримання дозволу на працевлаштування, іноземець може отримати вид на весь термін його дії. Для подання документів деяким нерезидентам необхідно заїхати до України на підставі візи типу Д, метою поїздки до якої буде вказано саме працевлаштування; для громадян Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Узбекистану – після отримання дозволу достатньо мати у "запасі" 15 робочих днів із встановленого законного терміну перебування 90 днів (для Білорусі – 180 днів). Для громадян Російської Федерації - необхідно мати не лише достатньо днів у запасі, а й здійснити виїзд/заїзд на територію України після його отримання.
Джерело: ubr.ua